Згадайте нас - бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно!

Голод... Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови,вшановуючи пам'яті мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

З метою вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років у ліцеї #7 (директор Лілія Матухно) було проведено інформаційно - просвітницькі заходи, бо пам'ять про Голодомор стала невід'ємною частиною національної пам'яті українського народу. Голодомор - не історична минувшина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує нашу пам'ять. ...Не може бути гіршої муки, а ніж бачити як від голодної смерті відходить небуття твоя родина

ПАМ'ЯТАЄМО.

ЄДНАЄМОСЯ.

ПЕРЕМОЖЕМО!